Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підстрочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підстрочити
Берлін: Українське слово, 1924

Підстрочи́ти, чу́, чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.