Словарь української мови (1924)/підструнчувати
Зовнішній вигляд
◀ підструнчити | Словарь української мови П підструнчувати |
підстрючити ▶ |
|
Підстру́нчувати, чую, єш, сов. в. підстру́нчити, чу, чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подущать. Як не підструнчував громаду, а по його не сталося. Мир. Пов. I. 158.