Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підсікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсікати
Берлін: Українське слово, 1924

Підсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. підсі́кти, січу́, че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.