Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підсіння

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсіння
Берлін: Українське слово, 1924

Підсі́ння, ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. Підсі́ненько, підсі́ннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.