Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підтирати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підтирати
Берлін: Українське слово, 1924

Підтира́ти, ра́ю, єш, сов. в. підте́рти, дітру́, треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.