Словарь української мови (1924)/підуздріти
Зовнішній вигляд
◀ підтяти | Словарь української мови П підуздріти |
підупадати ▶ |
|
Підуздрі́ти, здрю́, риш, гл. Подсмотрѣть. Хиба, може, тілько Петро як небудь підуздрів їх, бо пильно слідив за Оксаною. Кв.