Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підуздріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підуздріти
Берлін: Українське слово, 1924

Підуздрі́ти, здрю́, риш, гл. Подсмотрѣть. Хиба, може, тілько Петро як небудь підуздрів їх, бо пильно слідив за Оксаною. Кв.