Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підчулювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підчулювати
Берлін: Українське слово, 1924

Підчу́лювати, люю, єш, сов. в. підчу́лити, лю, лиш, гл. Въ плоту сплавного дерева срѣзывать концы бревенъ снизу наискось. Шух. I. 181.