Словарь української мови (1924)/підчулювати
Зовнішній вигляд
◀ підчулити | Словарь української мови П підчулювати |
підчухрати ▶ |
|
Підчу́лювати, люю, єш, сов. в. підчу́лити, лю, лиш, гл. Въ плоту сплавного дерева срѣзывать концы бревенъ снизу наискось. Шух. I. 181.