Словарь української мови (1924)/підшкильнути
Зовнішній вигляд
◀ підшити | Словарь української мови П підшкильнути |
підшкурний ▶ |
|
Підшкильну́ти, ну́, не́ш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ, уколоть насмѣшкой. Воно було й на лад пішло у їх дім, та Ілько підшкильнув пана трохи, а він і каже: „як отак шкилювати з мене, так шкода! не найму землі“. Волч. у.