Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підібгати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підібгати
Берлін: Українське слово, 1924

Підібга́ти, га́ю, єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.