Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підіперти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підіперти
Берлін: Українське слово, 1924

Підіпе́рти, пру́, реш, гл. = Підперти.