Словарь української мови (1924)/підірвати
| ◀ підіпхнути | Словарь української мови П підірвати |
підісковий ▶ |
|
Підірва́ти, ся. См. Підривати, ся.
| ◀ підіпхнути | Словарь української мови Борис Грінченко П підірвати |
підісковий ▶ |
|
Словарь української мови — П
підірвати
Борис Грінченко
1924
Підірва́ти, ся. См. Підривати, ся.