Словарь української мови (1924)/піжити
Зовнішній вигляд
◀ під'ярок | Словарь української мови П піжити |
піжмурки ▶ |
|
Пі́жити, жу, жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.