Словарь української мови (1924)/пізнавати

by Борис Грінченко

◀ піздріти

Словарь української мови Борис Грінченко П пізнавати

пізнаватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пізнава́ти, наю́, єш, сов. в. пізна́ти, на́ю, єш, гл. Узнавать, узнать. Ой як би я зозуленька, ой крилечка мала… то б я свого миленького по шапці пізнала. Мет. З ким жити, того й пізнавати. Чуб. I. 251.