Словарь української мови (1924)/пізнавати
| ◀ піздріти | Словарь української мови П пізнавати |
пізнаватися ▶ |
|
Пізнава́ти, наю́, єш, сов. в. пізна́ти, на́ю, єш, гл. Узнавать, узнать. Ой як би я зозуленька, ой крилечка мала… то б я свого миленького по шапці пізнала. Мет. З ким жити, того й пізнавати. Чуб. I. 251.