Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пізно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пізно
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́зно, нар. Поздно. Ум. Пізне́нько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш. Нп.