Словарь української мови (1924)/піняти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ піняз Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піняти 		піп ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Піня́ти, піму́, меш, гл. = Пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти. Драг. 63.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/піняти&oldid=511337