Словарь української мови (1924)/пісниковий
Зовнішній вигляд
◀ пісникати | Словарь української мови П пісниковий |
піснина ▶ |
|
Піснико́вий, а, е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той. Рудч. Ск. II. 200, 201.