Словарь української мови (1924)/піспа

by Борис Грінченко

◀ пісочник

Словарь української мови Борис Грінченко П піспа

піспатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Піспа, пи, ж. 1) Мучной отваръ съ мѣломъ для побѣлки стѣнъ. Богодух. у. 2) Мучной отваръ для квашенья яблокъ. Сим. 191. Добрі у вас яблука, мабуть у піспі мочені? Богодух. у.