Словарь української мови (1924)/піхом
Зовнішній вигляд
◀ піхви | Словарь української мови П піхом |
піхота ▶ |
|
Пі́хом, нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. I. 130.