Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/піхур

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піхур
Берлін: Українське слово, 1924

Піху́р, ра́, м. Пузырь. Подольск. г. Ум. Піху́рчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.