Словарь української мови (1924)/пічка

by Борис Грінченко

◀ піч

Словарь української мови Борис Грінченко П пічка

пічкання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ піч. 2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ посуды, а горятъ лишь дрова. Шух. I. 263. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени. КС. 1887. VI. 461. 4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы. Шух. I. 195.