Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пішаниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пішаниця
Берлін: Українське слово, 1924

Пішани́ця, ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. I. 106.