Словарь української мови (1924)/раб
Зовнішній вигляд
Словарь української мови Р раб |
раба ▶ |
|
Раб, ба́, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145.