Словарь української мови (1924)/радий

by Борис Грінченко

◀ ради

Словарь української мови Борис Грінченко Р радий

радити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ра́ди́й, а, е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Левиц. I. 34. Чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Чуб. V. 1198. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ном. № 5386. Ум. Раде́нький, раде́сенький. Шевч. 254. Раденький, що дурненький. Ном. № 12674.