Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/радитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
радитися
Берлін: Українське слово, 1924

Ра́дитися, джуся, дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. I. 94.