Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/разувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
разувати
Берлін: Українське слово, 1924

Разува́ти, зу́ю, єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.