Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ранити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ранити
Берлін: Українське слово, 1924

Ра́нити, ню, ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами. К. Псал. 142.