Словарь української мови (1924)/раптово
| ◀ раптовий | Словарь української мови Р раптово |
раптом ▶ |
|
Рапто́во, нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.