Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/раріг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
раріг
Берлін: Українське слово, 1924

Ра́ріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Вх. Пч. II. 10. Пани хорти заводять да рароги. К. Дз. 74. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. К. Іов. 59. Дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.