Словарь української мови (1924)/рахувати
Зовнішній вигляд
◀ рахування | Словарь української мови Р рахувати |
рахуватися ▶ |
|
Рахува́ти, ху́ю, гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Котл. Ен. II. 34. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували. Макс.