Словарь української мови (1924)/рачити

by Борис Грінченко

◀ рачешийки

Словарь української мови Борис Грінченко Р рачити

рачиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ра́чити, чу, чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачить, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє здарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.