Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рачкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рачкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Рачкува́ти, ку́ю, єш, гл. Ползать на четверенькахъ. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. 866.