Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рачок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рачок
Берлін: Українське слово, 1924

Рачо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ рак. 2) Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27. 2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47. 4) мн. Раст. = Ракові шийки. ЗЮЗО. I. 132. 5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.