Словарь української мови (1924)/рвач
Зовнішній вигляд
◀ рватися | Словарь української мови Р рвач |
рвачкий ▶ |
|
Рвач, ча́, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у.
◀ рватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р рвач |
рвачкий ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рвач
Борис Грінченко
1924
Рвач, ча́, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у.