Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рвонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рвонути
Берлін: Українське слово, 1924

Рвону́ти, ну́, не́ш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.