Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рева

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рева
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́ва, ви, об. Плакса. Черк. у. О. 1862. IX. 119. Он рева яблука розсипала. Ном. № 13978. Ув. Ре́вище. Оце ще ревище!