Словарь української мови (1924)/ревидувати

by Борис Грінченко

◀ ревидон

Словарь української мови Борис Грінченко Р ревидувати

ревизія ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ревидува́ти, ду́ю, єш, гл. Ревизовать, осматривать. Чуб. III. 349. О. 1861. XI. 9. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?… Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Гол. I. 147. Нехай опека мене ревидує. Прил. у.