Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/реймент

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
реймент
Берлін: Українське слово, 1924

Рейме́нт, ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.