Словарь української мови (1924)/ремиґати

by Борис Грінченко

◀ ремествувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р ремиґати

ремінець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ремиґа́ти, ґа́ю, єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають. Мет. 453. 2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Волч. у. См. Розремиґа́тися.