Словарь української мови (1924)/ремстити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ремстити
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́мстити, щу, стиш, гл. = Ремствувати. От Хведь не буде ремстить на чоловіка: Бог з ним, каже! Канев. у.