Словарь української мови (1924)/репетувати
Зовнішній вигляд
◀ репетування | Словарь української мови Р репетувати |
репик ▶ |
|
Репетува́ти, ту́ю, єш, гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. Нп. Репетує на всю хату. ЗОЮР. II. 34.