Словарь української мови (1924)/репнути

by Борис Грінченко

◀ репіжити

Словарь української мови Борис Грінченко Р репнути

рептух ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ре́пнути, ну, неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. I. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.