Словарь української мови (1924)/решта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
решта
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́шта, ти, ж. Остатокъ, остальное. Рубає мечем голови з плечей, а решту топить водою. Мет. 399. Та й ре́шта. Да и все тутъ. От скажу вам: ви ледачі та й решта. До-ре́шти. Въ конецъ, совершенно. От лиха воля минула й до-решти. Федьк.