Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ржати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ржати
Берлін: Українське слово, 1924

Ржа́ти, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.