Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рибалчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рибалчик
Берлін: Українське слово, 1924

Риба́лчик, ка, м. = Рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики собі приспівують. Федьк. Пов. 47.