Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рибалчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рибалчити
Берлін: Українське слово, 1924

Риба́лчити, чу, чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.