Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рибник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рибник
Берлін: Українське слово, 1924

Ри́бник, ка, м. 1) Рыбный садокъ. 2) Родъ сарая, гдѣ солятъ рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.).