Словарь української мови (1924)/римарчук
Зовнішній вигляд
◀ римарський | Словарь української мови Р римарчук |
римарчя ▶ |
|
Римарчу́к, ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.
◀ римарський | Словарь української мови Борис Грінченко Р римарчук |
римарчя ▶ |
|
Словарь української мови — Р
римарчук
Борис Грінченко
1924
Римарчу́к, ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.