Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/римарчук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
римарчук
Берлін: Українське слово, 1924

Римарчу́к, ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.