Словарь української мови (1924)/ринка
Зовнішній вигляд
◀ риндя | Словарь української мови Р ринка |
ринов ▶ |
|
Ри́нка, ки, ж. Родъ глиняной кастрюли. Шух. I. 264. Вас. 181. Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці ззіли вранці. Ном. № 721. Ум. Ри́ночка.