Словарь української мови (1924)/ринути
| ◀ риночка | Словарь української мови Р ринути |
ринь ▶ |
|
Ри́нути, ну, неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.