Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рипа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рипа
Берлін: Українське слово, 1924

Ри́па, пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. I. 80. Вх. Зн. 59. Ум. Ри́пка.