Словарь української мови (1924)/рипа
Зовнішній вигляд
◀ рип | Словарь української мови Р рипа |
рипати ▶ |
|
Ри́па, пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. I. 80. Вх. Зн. 59. Ум. Ри́пка.
◀ рип | Словарь української мови Борис Грінченко Р рипа |
рипати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рипа
Борис Грінченко
1924
Ри́па, пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. I. 80. Вх. Зн. 59. Ум. Ри́пка.